Зміст
Дерматофагія є нав’язливим станом, при якому людина неодноразово кусає, гризе або травмує власну шкіру. На перший погляд така поведінка може здаватися лише шкідливою звичкою, подібною до кусання нігтів чи губ. Однак у частини людей проблема виходить за межі побутової звички та набуває ознак розладу, що супроводжується повторюваною поведінкою, орієнтованою на тіло. Найчастіше уражаються пальці, кутикули та шкіра рук, хоча пошкодження можуть виникати й на інших ділянках тіла.
Що таке дерматофагія?
Дерматофагія — це розлад, який проявляється у вигляді постійного та неконтрольованого кусання або жування шкіри. У деяких випадках людина може не лише травмувати шкіру, а й з’їдати її фрагменти. Такі дії зазвичай повторюються автоматично, часто на тлі напруження, хвилювання або внутрішнього дискомфорту.
Переважно ураження локалізуються на руках, особливо в зоні пальців і кутикул. Проте можливі й інші прояви, зокрема:
- хронічне кусання губ;
- жування щік або язика;
- висмикування волосся;
- поїдання волосся.
За наявними спостереженнями, частіше з порушенням стикаються жінки. При цьому точні причини розвитку дерматофагії до кінця не встановлені, як і чіткі межі її відмінностей від інших споріднених станів.
Характерні ознаки дерматофагії
Прояви дерматофагії можуть бути різними за інтенсивністю, але мають спільну рису — повторюваність і відсутність повного контролю над діями. Поведінка часто супроводжується болем, а шкіра зазнає постійного травмування.
Найпоширеніші симптоми
- неодноразове кусання шкіри, переважно на руках;
- почервоніння уражених ділянок;
- можлива кровотеча;
- жування щік та язика;
- наявність рубців, мозолів або зміни кольору шкіри;
- постійне повторення дій, що важко зупинити самостійно.
Важливо розуміти, що така поведінка зазвичай не є навмисним самокаліченням. Найчастіше ці дії мають заспокійливий характер і виникають як реакція на внутрішнє напруження.
Основні причини та фактори ризику
Точний механізм виникнення дерматофагії не встановлений. Однак фахівці виділяють низку ймовірних чинників, які можуть підвищувати ризик розвитку цього стану.
- віковий фактор, особливо період після статевого дозрівання;
- спадкова схильність;
- зміни у структурі мозку;
- особливості темпераменту;
- вплив навколишнього середовища;
- високий рівень стресу в повсякденному житті.
Також не є рідкістю поєднання дерматофагії з іншими психічними порушеннями. Зокрема, у людини можуть одночасно спостерігатися:
- депресія;
- тривожний розлад;
- біполярний розлад.
Які ускладнення може викликати дерматофагія?
Якщо проблему ігнорувати, вона здатна негативно впливати не лише на стан шкіри, а й на психоемоційне самопочуття людини. Постійне пошкодження тканин відкриває шлях для бактерій, а видимі травми можуть викликати сором, невпевненість і бажання уникати спілкування з іншими людьми.
Можливі наслідки
- інфікування пошкоджених ділянок шкіри;
- утворення рубців та мозолів;
- зміна кольору шкіри;
- больові відчуття та дискомфорт;
- погіршення психічного стану;
- уникання соціальних контактів.
Діагностика дерматофагії
Встановлення діагнозу здійснює лікар-психіатр. Для цього фахівець оцінює симптоми, збирає анамнез та враховує загальний психічний і фізичний стан людини. Дерматофагія належить до уточнених обсесивно-компульсивних і споріднених розладів. Це означає, що вона пов’язана з обсесивно-компульсивним розладом або може бути його частиною.
Для таких станів характерні:
- постійні нав’язливі думки;
- повторювана поведінка;
- неконтрольованість дій;
- внутрішня напруга при спробі припинити звичку.
Методи лікування та корекції стану
Лікування дерматофагії має бути комплексним. Основна мета полягає в тому, щоб зменшити частоту нав’язливих дій, скоригувати поведінкові реакції та допомогти людині краще контролювати власний стан.
Основні напрямки лікування
- когнітивно-поведінкова терапія;
- робота з думками та поведінковими реакціями;
- медикаментозне лікування за призначенням лікаря;
- застосування антидепресантів;
- використання протисудомних препаратів;
- призначення антипсихотиків у разі потреби.
Додатково покращити самопочуття можна шляхом корекції способу життя. Певні звички та техніки допомагають зменшити внутрішнє напруження і відвернути увагу від нав’язливих дій.
Що може допомогти додатково?
- зниження рівня стресу;
- проходження масажу;
- акупунктура;
- жування гумки замість кусання шкіри;
- уважне ставлення до психоемоційного стану;
- регулярне звернення по психологічну підтримку.
Якщо на шкірі вже є ранки, важливо подбати про профілактику інфекції. Для цього може знадобитися обробка пошкоджених ділянок та накладання пов’язок. При появі ознак проблеми не варто відкладати звернення до лікаря або психолога, оскільки рання допомога значно підвищує шанси на успішну корекцію стану.
Коли варто звернутися до фахівця?
Консультація спеціаліста потрібна тоді, коли кусання шкіри стає регулярним, спричиняє біль, призводить до ран, кровотечі чи інфікування, а також впливає на якість життя. Чим раніше людина визнає проблему та почне працювати над її вирішенням, тим легше запобігти фізичним і психологічним наслідкам.
