Зміст
Зазвичай при непереносності глютену насамперед страждає шлунково-кишковий тракт. Однак целіакія може проявлятися не лише розладами травлення. В окремих випадках порушення дає про себе знати характерними змінами на шкірі. Одним із найбільш відомих дерматологічних проявів є герпетиформний дерматит — стан, що супроводжується сверблячими висипаннями, пухирцями та тривалим рецидивуючим перебігом. Саме тому важливо знати, як виглядають основні симптоми ураження шкіри при целіакії та коли необхідно звернутися до лікаря.
Що таке герпетиформний дерматит при целіакії?
Герпетиформний дерматит — це ураження шкіри, яке часто пов’язане з непереносністю глютену та целіакією. Його також називають хворобою Дюрінга. Попри назву, цей стан не має відношення до вірусу герпесу, не є інфекційним та не передається від людини до людини.
Патологія проявляється висипаннями у вигляді дрібних пухирців, які сильно сверблять і можуть швидко розриватися. Найчастіше ураження виникає симетрично, тобто з обох боків тіла одночасно.
Найтиповіші ділянки локалізації висипань
- лікті;
- шкіра голови;
- сідниці;
- спина.
Найчастіше герпетиформний дерматит виявляють у людей віком 30–40 років. До статевого дозрівання це порушення зустрічається значно рідше.
Основні причини ураження шкіри при целіакії
Герпетиформний дерматит розвивається у людей, організм яких патологічно реагує на глютен. Целіакія є аутоімунним захворюванням, при якому імунна система сприймає глютен як загрозу та запускає запальну реакцію.
У відповідь на потрапляння глютену організм виробляє антитіла IgA. Вони атакують білки глютену, але водночас ушкоджують ворсинки кишківника. Через це погіршується всмоктування поживних речовин, а в деяких випадках виникають і шкірні прояви.
Фактори, що підвищують ризик
- спадкова схильність до целіакії або герпетиформного дерматиту;
- наявність певних генів, через які організм гірше розпізнає власні тканини;
- цукровий діабет 1 типу;
- хвороба Аддісона;
- інші аутоімунні захворювання у самого пацієнта або його близьких родичів.
У рідкісних випадках герпетиформний дерматит може виникати і без підтвердженої целіакії, але така ситуація трапляється нечасто.
Характерні симптоми ураження шкіри при целіакії
Основною ознакою герпетиформного дерматиту є поява однакових за розміром висипань на обох частинах тіла. Висип може зникати та знову з’являтися, а спалахи нерідко виникають уже через кілька годин або днів після вживання продуктів із глютеном.
Основні симптоми
- сильний свербіж шкіри;
- печіння або відчуття жару в місцях майбутніх висипань;
- дрібні пухирці з прозорою рідиною;
- швидке розривання пухирців;
- утворення ранових поверхонь;
- поява фіолетових або темніших за тон шкіри плям після загоєння;
- тривалий рецидивуючий перебіг захворювання.
Після розривання пухирців шкіра зазвичай загоюється протягом кількох днів, однак сліди у вигляді плям можуть залишатися тижнями. При цьому нові елементи висипу часто з’являються ще до повного зникнення старих. Сам процес здатен тривати роками, періодично змінюючись ремісією.
Додаткові прояви
Окрім висипань, у деяких пацієнтів спостерігаються зміни з боку зубів. Наприклад, може змінюватися колір емалі, а на поверхні зубів іноді з’являються ямки або борозни. Такі ознаки також можуть вказувати на тривалий перебіг порушення, пов’язаного з целіакією.
Діагностика герпетиформного дерматиту
Для підтвердження діагнозу лікар зазвичай призначає біопсію шкіри. Саме це дослідження вважається одним із найбільш інформативних, оскільки допомагає не лише виявити характерні зміни, а й відрізнити захворювання від інших дерматологічних патологій зі схожими симптомами.
Які обстеження можуть знадобитися?
- біопсія шкіри;
- аналізи крові на антитіла;
- ендоскопія з біопсією кишківника для підтвердження целіакії;
- додатковий огляд для виключення інших шкірних захворювань.
Комплексна діагностика потрібна для того, щоб не пропустити основну причину порушення та підібрати правильну тактику лікування.
Тактика лікування та роль безглютенової дієти
Лікування герпетиформного дерматиту зазвичай включає медикаментозну терапію, яку призначає лікар. У деяких випадках дозування препарату підбирають поступово, з повільним збільшенням упродовж кількох місяців. Самостійно приймати ліки або змінювати схему лікування не можна.
Не менш важливою частиною терапії є сувора безглютенова дієта. Пацієнту необхідно повністю виключити продукти та окремі лікарські засоби, які містять глютен.
Що потрібно виключити з раціону?
- пшеницю;
- жито;
- ячмінь;
- овес;
- продукти та препарати, у складі яких є ці компоненти.
Дотримання таких рекомендацій позитивно впливає не лише на стан шкіри, а й на загальний перебіг целіакії. Якщо ж ігнорувати лікування та не обмежувати глютен, постійний запальний процес може призводити до серйозних ускладнень, зокрема підвищувати ризики ураження кишківника.
Чому важливо не ігнорувати симптоми?
Шкірні прояви при целіакії — це не лише косметична проблема. Висипання, свербіж та повторні спалахи можуть бути сигналом того, що в організмі триває аутоімунний процес. Чим раніше людина звернеться до лікаря, пройде діагностику та почне лікування, тим вищими будуть шанси контролювати захворювання та уникнути небезпечних наслідків.
Особливо уважними варто бути тим людям, у яких є спадкова схильність до аутоімунних хвороб або вже діагностовані ендокринні порушення. У такому випадку навіть періодичні шкірні симптоми не варто залишати без медичної оцінки.
