Зміст
Гемоперитонеум — це патологічний стан, за якого відбувається внутрішньочеревний або внутрішньоочеревинний крововилив. Простими словами, йдеться про внутрішню кровотечу, коли кров накопичується в черевній порожнині. Такий процес належить до небезпечних порушень, адже може стрімко прогресувати та становити пряму загрозу для життя. Саме тому важливо знати, які симптоми можуть вказувати на розвиток кровотечі в черевній порожнині, які причини її провокують та чому не можна зволікати зі зверненням по медичну допомогу.
Залежно від причини виникнення розрізняють кілька видів гемоперитонеуму. Травматичний гемоперитонеум пов’язаний із травмами, ударами, аваріями чи іншими нещасними випадками. Спонтанний варіант виникає на тлі інших захворювань або внутрішніх патологічних процесів. Ятрогенний гемоперитонеум розвивається як ускладнення після операцій, медичних процедур або під впливом певних препаратів, які можуть спричинити кровотечу в черевну порожнину.
Чому гемоперитонеум є небезпечним станом?
Особливість внутрішньої кровотечі полягає в тому, що її не завжди можна одразу розпізнати. Якщо перед появою симптомів не було вираженої травми, людина може сприймати погіршення самопочуття як прояв іншого порушення. При цьому об’єм крововтрати здатен зростати, а стан — швидко погіршуватися. Гемоперитонеум належить до невідкладних станів, які потребують термінової оцінки лікаря та, за необхідності, екстреного лікування.
Складність полягає ще й у тому, що прояви внутрішньої кровотечі можуть відрізнятися залежно від індивідуальних особливостей організму, обсягу крововтрати, причини порушення та швидкості розвитку патологічного процесу.
Основні симптоми розвитку кровотечі в черевній порожнині
Клінічна картина гемоперитонеуму може бути різною, однак існують ознаки, які найчастіше супроводжують тяжкий перебіг внутрішньої кровотечі. Саме вони повинні стати приводом для негайного звернення по медичну допомогу.
Найхарактерніші симптоми гемоперитонеуму
- запаморочення;
- больові відчуття в ділянці живота або тазу;
- нудота та блювання;
- холодна, липка шкіра;
- прискорене дихання.
Запаморочення може свідчити про зниження об’єму циркулюючої крові та погіршення кровопостачання тканин. Біль у животі або тазовій ділянці часто є одним із перших сигналів внутрішньої проблеми. Нудота та блювання можуть супроводжувати загальне погіршення стану. Холодна липка шкіра нерідко вказує на реакцію організму на крововтрату, а прискорене дихання є ознакою того, що організм намагається компенсувати нестачу кисню.
Поширені причини гемоперитонеуму
Причини кровотечі в черевній порожнині можуть бути різними — від наслідків травм до гострих патологій внутрішніх органів та ускладнень деяких захворювань. У багатьох випадках своєчасне визначення причини має вирішальне значення для подальшого лікування.
Найчастіші причини внутрішньочеревної кровотечі
- тупі травми живота, отримані внаслідок дорожньо-транспортних пригод, падінь або спортивних ушкоджень;
- пошкодження селезінки, печінки або кишківника;
- позаматкова вагітність;
- розрив великих кровоносних судин;
- розрив кісти яєчника;
- перфорація виразки;
- кровотечі з пухлин.
Важливо враховувати, що після травми гемоперитонеум не завжди розвивається миттєво. Іноді кров спочатку накопичується всередині ушкодженого органу, а вже згодом, після розриву тканин або судин, потрапляє в черевну порожнину. Саме тому навіть після, на перший погляд, незначного ушкодження не можна ігнорувати погіршення самопочуття.
Особливо небезпечним станом є позаматкова вагітність, коли запліднена яйцеклітина прикріплюється поза межами матки — наприклад, у матковій трубі або навіть у черевній порожнині. Така ситуація потребує негайної медичної допомоги.
Як проводять діагностику?
Діагностичні заходи при підозрі на гемоперитонеум спрямовані передусім на швидке виявлення джерела кровотечі та визначення подальшої тактики лікування. Оскільки стан може бути критичним, обстеження проводять без зволікань.
- фізикальний огляд лікаря;
- сонографія;
- парацентез;
- комп’ютерна томографія.
Під час фізикального огляду лікар оцінює загальний стан пацієнта, локалізацію болю та інші клінічні ознаки. Інструментальні методи допомагають підтвердити наявність крові в черевній порожнині, виявити пошкоджений орган або інше джерело кровотечі.
Тактика лікування при кровотечі в черевній порожнині
Лікування залежить від причини гемоперитонеуму, обсягу крововтрати та ступеня тяжкості стану. У деяких випадках потрібне невідкладне хірургічне втручання, особливо якщо кров продовжує накопичуватися в черевній порожнині або є ризик швидкого розвитку ускладнень.
Під час операції лікар може видалити кров із черевної порожнини за допомогою хірургічного відсмоктувача, оглянути місце ураження та усунути джерело кровотечі. Якщо пошкоджено кровоносну судину, може знадобитися її перев’язування. У разі розриву селезінки інколи постає питання про її видалення.
Що може входити до лікування?
- екстрене оперативне втручання;
- видалення крові з черевної порожнини;
- зупинка кровотечі шляхом перев’язування судини;
- видалення ушкодженого органа за показаннями;
- переливання крові;
- призначення препаратів для зупинки кровотечі та підтримки стану пацієнта.
Можливі ускладнення та чому не можна чекати
Якщо допомога надається із запізненням, ризик небезпечних наслідків значно зростає. Тривала внутрішня кровотеча може призвести до шоку, тяжкого порушення роботи внутрішніх органів і навіть летального результату. Саме тому гемоперитонеум не належить до станів, які можна просто спостерігати в очікуванні самостійного зникнення симптомів.
При появі болю в животі, вираженого запаморочення, холодного липкого поту, нудоти, блювання чи інших тривожних симптомів, особливо після травми або на тлі гінекологічних чи гастроентерологічних проблем, необхідно якомога швидше звернутися по медичну допомогу.
Висновок
Гемоперитонеум — це небезпечний патологічний процес, пов’язаний із внутрішньою кровотечею в черевну порожнину. Його прояви можуть бути не завжди очевидними, однак запаморочення, біль у животі або тазу, нудота, блювання, холодна липка шкіра та прискорене дихання є важливими симптомами, які не можна ігнорувати. Чим раніше буде встановлено причину порушення та розпочато лікування, тим вищі шанси уникнути тяжких ускладнень. Тому при будь-якій підозрі на внутрішню кровотечу слід негайно звернутися до лікаря.
