Зміст
Рубці часто стають не лише естетичною проблемою, а й джерелом фізичного та психологічного дискомфорту. Особливо це стосується випадків, коли на місці пошкодження шкіри формується щільний, потовщений і помітно піднятий рубець. Саме таким є гіпертрофічний рубець — патологічний варіант загоєння тканин, який виникає внаслідок надмірного утворення колагену під час регенерації шкіри.
Попри те, що в нормі шрам є природним результатом загоєння рани, інколи організм реагує надто активно. У такому разі рубцева тканина стає товстішою, щільнішою та виступає над поверхнею шкіри. Водночас гіпертрофічний рубець, на відміну від колоїдного, не виходить за межі первинного ушкодження, що є однією з його головних діагностичних ознак.
Що таке гіпертрофічний рубець і чому він виникає?
Гіпертрофічний рубець — це рубець, який характеризується потовщенням, ущільненням і підвищенням у зоні попереднього ушкодження шкіри. Така зміна виникає через надмірне продукування колагену клітинами шкіри в процесі загоєння. Рубець може зберігатися протягом тривалого часу — від кількох місяців до кількох років.
Ризик формування такого типу рубця підвищується за наявності індивідуальної схильності, певного типу шкіри, запалення в рані, сильного натягу тканин, а також якщо пошкодження гоїлося без правильного зведення країв або без швів у разі потреби. Найчастіше гіпертрофічні рубці формуються у людей віком від 10 до 30 років, що пов’язують із вищою еластичністю шкіри та активнішим синтезом колагену в цьому віці.
Основні причини появи
В основі формування гіпертрофічного рубця завжди лежить пошкодження шкірного покриву. При цьому причиною можуть бути не лише хірургічні втручання.
- операції та післяопераційні шви;
- опіки різного ступеня;
- пірсинг;
- татуювання;
- укуси комах;
- запальні ураження шкіри;
- вугрові висипання;
- наслідки перенесеної вітряної віспи;
- інші травматичні ушкодження шкіри.
Характерні ознаки гіпертрофічного рубця
Гіпертрофічний рубець має низку типових проявів, за якими його можна відрізнити від інших видів рубцевих змін. Його поверхня зазвичай піднята над рівнем шкіри, а сама тканина може бути більш щільною, але водночас м’якшою, ніж у випадку з колоїдними рубцями.
- рубцева тканина піднімається над поверхнею шкіри;
- з’являється гіперемія або почервоніння;
- відзначається потовщення та розширення рубця;
- рубцева ділянка може бути світлішою або темнішою за навколишню шкіру;
- можливі свербіж і больові відчуття;
- іноді виникає обмеження рухів, якщо рубець розташований біля суглоба або в зоні натягу;
- рубцева тканина не виходить за межі початкової рани;
- з часом рубець здатний частково або повністю згладжуватися самостійно.
Чим гіпертрофічний рубець відрізняється від колоїдного?
Дуже часто гіпертрофічні та колоїдні рубці плутають між собою, однак між ними існує принципова різниця. Гіпертрофічний рубець формується строго в межах початкової травми, тоді як колоїдний може розростатися за її межі. Крім того, гіпертрофічний рубець частіше з часом стає менш помітним, тоді як колоїдні рубці схильні до тривалого росту та рецидивів.
Коли починати лікування рубця?
Перед початком терапії важливо точно встановити тип рубця. Це необхідно для правильного вибору тактики лікування та прогнозу. Варто пам’ятати, що лікування гіпертрофічного рубця зазвичай не починають одразу після травми. У більшості випадків лікарі рекомендують дати шкірі час на природну перебудову рубцевої тканини.
Часто активне лікування відкладають на період від кількох місяців до року після ушкодження. Це пояснюється тим, що шкіра має високий потенціал до самостійного відновлення, а рубець може поступово стати м’якшим, світлішим і менш помітним без агресивного втручання.
Методи лікування гіпертрофічного рубця
Сучасна медицина пропонує кілька способів корекції гіпертрофічних рубців. Вибір методу залежить від розміру шраму, його локалізації, віку рубця, наявності болю, свербежу чи обмеження рухливості.
Консервативні методи
На початкових етапах загоєння або в період формування рубця можуть застосовуватися силіконові засоби та креми. Силіконові гелі, листи чи піна допомагають зволожувати рубцеву тканину та створюють оптимальні умови для її поступового вирівнювання. Такі засоби часто наносять або фіксують на шрамі майже на цілу добу протягом тривалого часу — від шести місяців до року.
Одним із основних медичних способів лікування є ін’єкції кортикостероїдів. Препарати вводять безпосередньо в ділянку рубця приблизно один раз на два місяці. Такий підхід спрямований на пом’якшення шраму, зменшення його об’єму та поступове розгладження поверхні.
Апаратні та інвазивні методи
Більш ефективними методами корекції вважаються лазерна терапія та кріотерапія. Лазерна обробка допомагає вирівняти підняту рубцеву поверхню та зробити шрам менш помітним. Кріотерапія передбачає вплив рідким азотом, унаслідок чого рубцева тканина заморожується і поступово зменшується.
У складніших випадках може знадобитися оперативне втручання. Під час операції рубець висікають, після чого накладають нові шви з правильним зіставленням тканин. Такий метод застосовують тоді, коли рубець супроводжується запаленням, інфекційним процесом, сильним натягом шкіри або значно обмежує рухи.
- силіконові гелі, пластини, листи або піна;
- місцеві креми для догляду за рубцем;
- ін’єкції кортикостероїдів;
- лазерна терапія;
- кріотерапія;
- хірургічне видалення рубця за показаннями.
Профілактика формування гіпертрофічних рубців
Попередити появу грубого рубця значно легше, ніж потім боротися з уже сформованою зміною. Саме тому надзвичайно важливо правильно доглядати за раною з перших днів після травми чи операції.
- дотримуватися всіх рекомендацій лікаря;
- правильно обробляти рану;
- не допускати інфікування пошкодженої ділянки;
- уникати надмірного натягу тканин;
- за потреби вчасно використовувати силіконові засоби;
- не займатися самолікуванням при виражених змінах рубця.
Коли варто звернутися до спеціаліста?
У багатьох випадках гіпертрофічний рубець поступово згладжується самостійно. Це може тривати від 6 місяців до 3 років з моменту його появи. Проте якщо шрам болить, свербить, збільшується, запалюється або обмежує рухи, варто звернутися до лікаря. Спеціаліст допоможе визначити тип рубця та підбере найбільш доцільний метод лікування.
Гіпертрофічний рубець — це не лише косметичний дефект, а й сигнал про особливості загоєння шкіри. Саме тому уважне ставлення до рани, правильний догляд і своєчасна консультація з лікарем допомагають зменшити ризик ускладнень та зробити рубець менш помітним.
