Зміст
Гіпертрофічні рубці є не лише естетичною проблемою, а й медичним станом, який може спричиняти фізичний дискомфорт. Вони формуються у місці пошкодження шкіри внаслідок надмірного утворення сполучної тканини під час загоєння рани. На відміну від звичайних шрамів, такі рубці стають потовщеними, помітно піднімаються над поверхнею шкіри та інколи супроводжуються свербежем, болем і навіть обмеженням рухливості, якщо розташовані над суглобами.
Що таке гіпертрофічні рубці?
Гіпертрофічні рубці — це патологічний варіант загоєння шкіри, при якому в зоні травми утворюється надлишок колагену. У результаті на місці пошкодження виникає щільний, широкий та піднятий рубець. Поява шраму після травми є природною реакцією організму, однак гіпертрофічний рубець вважається аномальним наслідком відновлення тканин.
Особливістю такого рубця є те, що він не виходить за межі первинного ушкодження шкіри. Саме це відрізняє його від колоїдного рубця. Крім того, гіпертрофічні рубці зазвичай є м’якшими за структурою та краще піддаються лікуванню.
Чому виникають гіпертрофічні рубці?
Точна причина формування гіпертрофічних рубців не завжди відома. Основний механізм їх розвитку полягає у надмірному виробленні колагену під час загоєння рани. На цей процес можуть впливати як особливості шкіри людини, так і зовнішні чинники, що порушують нормальну регенерацію.
Основні причини та фактори ризику
- опіки другого та третього ступенів;
- системне запалення в організмі;
- погане загоєння ран через інфікування;
- татуювання;
- спадкова схильність;
- сильний натяг шкіри в зоні рани;
- відсутність своєчасного накладання швів;
- глибокі ушкодження, що заходять нижче дермального шару.
Ризик появи таких рубців підвищується у випадках, коли рана загоюється повільно, часто травмується або розташована на ділянках тіла з постійним натягом шкіри.
Які ознаки мають гіпертрофічні рубці?
Гіпертрофічні рубці можуть з’являтися на будь-якій ділянці тіла, але найчастіше вони утворюються там, де шкіра постійно натягується. Це може бути спина, плечі, грудна клітка, лікті, коліна та інші зони над суглобами.
Характерні симптоми
- рубці піднімаються над поверхнею шкіри;
- мають рожевий або червонуватий колір;
- з’являються приблизно через один-два місяці після травми;
- можуть бути щільними, широкими та потовщеними;
- інколи викликають свербіж або болючість;
- при розташуванні над суглобом здатні обмежувати рухливість шкіри.
Попри те, що гіпертрофічні рубці не становлять прямої загрози для життя, вони можуть суттєво впливати на якість життя людини через виражений косметичний дефект та неприємні відчуття.
Чим гіпертрофічні рубці відрізняються від колоїдних?
Гіпертрофічні та колоїдні рубці часто плутають, однак між ними є важливі відмінності. Гіпертрофічний рубець завжди залишається у межах початкового ушкодження шкіри, тоді як колоїдний може розростатися за його межі. Крім того, гіпертрофічні рубці зазвичай краще реагують на лікування та рідше виникають повторно після терапії.
- гіпертрофічний рубець не виходить за межі рани;
- має відносно м’якшу структуру;
- частіше піддається корекції;
- після лікування рецидивує значно рідше, ніж колоїдний.
Методи лікування гіпертрофічних рубців
Лікування гіпертрофічних рубців спрямоване на зменшення їх висоти, щільності, почервоніння та супутнього дискомфорту. Варто враховувати, що єдиного офіційно затвердженого методу лікування не існує. Тактику підбирає лікар індивідуально, залежно від віку рубця, його розміру, локалізації та причини утворення.
У багатьох випадках спеціалісти радять дочекатися дозрівання рубця, оскільки цей процес може тривати близько року. Особливо складно піддаються терапії рубці, що виникли після опіків.
Основні методи лікування
- Ін’єкції кортикостероїдів. Часто є першою лінією лікування. Зазвичай їх проводять раз на два місяці для поступового розгладження рубця. Кількість процедур визначає лікар, оскільки надмірне лікування може послабити тканини навколо ураження.
- Лазерна терапія. Найкращий ефект зазвичай спостерігається при нових рубцях. Лазер впливає на рубцеву тканину, допомагаючи зробити її менш вираженою та більш рівною.
- Кріотерапія. Передбачає заморожування рубцевої тканини рідким азотом. Після цього рубець може поступово ставати більш пласким.
- Оперативне втручання. Проводиться переважно через рік після формування рубця. Під час операції рубець видаляють і повторно накладають шви, щоб зменшити ризик повторного грубого загоєння. Для кращого результату операцію часто поєднують з іншими методами лікування.
Як зменшити ризик появи гіпертрофічних рубців?
Профілактика відіграє важливу роль, особливо у людей зі схильністю до утворення грубих рубців. Правильний догляд за раною допомагає зменшити ризик надмірного рубцювання та ускладнень.
Профілактичні заходи
- ретельно доглядати за раною та підтримувати її чистоту;
- не допускати інфікування ушкодженої ділянки;
- за потреби своєчасно накладати шви;
- використовувати силіконові засоби для профілактики грубих рубців;
- в окремих випадках проходити лікування ін’єкціями кортикостероїдів за призначенням лікаря;
- уникати надмірного натягу шкіри в зоні загоєння.
Висновок
Гіпертрофічні рубці є наслідком порушеного процесу загоєння шкіри, при якому утворюється надлишок колагену. Найчастіше вони виникають після опіків, інфікованих ран, татуювань або глибоких травм шкіри. Хоча цей стан не є небезпечним для життя, він може створювати виражений косметичний дефект, біль та дискомфорт. Своєчасне звернення до лікаря, правильний догляд за раною та індивідуально підібране лікування допомагають зменшити прояви рубця та покращити стан шкіри.
