Зміст
Гемангіома — це доброякісне новоутворення кровоносних судин, яке найчастіше виникає у дітей і формується внаслідок швидкого поділу ендотеліальних клітин. У багатьох випадках така пухлина певний час росте, а згодом може поступово зникати без спеціального лікування. Однак не завжди гемангіома є лише косметичним дефектом. Залежно від її розміру, типу та локалізації утворення може кровоточити, вкриватися виразками або впливати на роботу внутрішніх органів.
Інфантильна гемангіома вважається найпоширенішою доброякісною пухлиною у дітей. Найчастіше вона не становить серйозної загрози для здоров’я немовляти, але окремі форми потребують спостереження та, за необхідності, лікування. Особливу увагу слід приділяти утворенням, які розташовані на обличчі, навколо очей або у внутрішніх органах.
Що таке гемангіома та чому вона виникає?
Механізм розвитку гемангіоми пов’язаний із порушенням формування кровоносних судин. Точна причина цього стану нині залишається невідомою. Вважається, що у дітей такі новоутворення можуть виникати через неправильний розвиток судин під час вагітності. У дорослих гемангіома інколи формується після травм або на тлі певних захворювань.
Фактори, які можуть впливати на розвиток гемангіоми
- порушення формування судинної системи під час внутрішньоутробного розвитку;
- швидкий поділ клітин стінок кровоносних судин;
- травматичні ушкодження тканин у дорослому віці;
- супутні захворювання, що впливають на стан судин;
- гормональні чинники, зокрема чутливість окремих гемангіом до естрогену.
Основні види гемангіом
Клінічний перебіг гемангіоми напряму залежить від її типу та місця розташування. Саме тому одні утворення проявляються лише зовнішніми змінами шкіри, а інші можуть спричиняти серйозніші симптоми.
Гемангіома шкіри
Шкірна гемангіома виникає внаслідок аномального розростання кровоносних судин на певній ділянці тіла. Вона локалізується у верхніх шарах шкіри та часто має вигляд червоної родимки, яка з часом починає виступати над поверхнею. Через характерний темно-червоний колір такі утворення часто називають полуничними гемангіомами.
Гемангіома печінки
Такі утворення можуть формуватися як на поверхні печінки, так і всередині органу. У багатьох випадках вони не викликають скарг і виявляються випадково під час обстеження. Відомо, що гемангіоми печінки можуть бути чутливими до естрогену.
Гемангіома шлунково-кишкового тракту
Якщо новоутворення локалізується в органах ШКТ, воно може проявлятися не лише локальними змінами, а й загальним погіршенням самопочуття. Людина може скаржитися на нудоту, блювання, втрату апетиту та неприємні відчуття в животі.
Кавернозна гемангіома
Кавернозні гемангіоми розташовуються у глибших шарах шкіри. Досить часто вони з’являються навколо очей, на повіках або на поверхні ока. Зовні такі утворення нагадують скупчення широких кровоносних судин. Їхня небезпека полягає в тому, що вони можуть впливати на розвиток зору та підвищувати ризик таких порушень, як амбліопія, глаукома та катаракта.
Як вчасно розпізнати гемангіому?
Симптоматика залежить не лише від типу пухлини, а й від її розміру. Чим більша гемангіома та чим чутливіша зона її розташування, тим вищий ризик появи скарг і ускладнень.
Ознаки, які можуть вказувати на гемангіому
- поява червоної або темно-червоної плями чи родимки на шкірі;
- поступове збільшення утворення та його виступання над шкірою;
- схильність до кровоточивості або утворення виразок;
- дискомфорт чи біль у зоні розташування пухлини;
- нудота, блювання, втрата апетиту та біль у животі при ураженні внутрішніх органів;
- порушення зору, якщо гемангіома розташована біля очей.
Діагностика гемангіоми
У випадку шкірних гемангіом лікар нерідко може встановити діагноз уже під час візуального огляду. Якщо ж виникає підозра на ураження внутрішніх органів, потрібні додаткові обстеження. Саме вони допомагають оцінити локалізацію, розміри та можливий вплив новоутворення на сусідні структури.
Методи діагностики
- візуальний огляд шкірних утворень;
- ультразвукове дослідження;
- магнітно-резонансна томографія;
- комп’ютерна томографія;
- випадкове виявлення під час обстеження інших органів.
Тактика лікування: коли потрібне втручання?
Невеликі одиничні гемангіоми часто не потребують лікування, оскільки можуть самостійно зменшуватися або повністю зникати. Проте при кровоточивості, швидкому рості, розташуванні на обличчі чи ураженні внутрішніх органів лікар може призначити терапію.
Основні методи лікування гемангіоми
- спостереження без активного втручання при невеликих і неускладнених утвореннях;
- медикаментозна терапія бета-блокаторами;
- застосування кортикостероїдів;
- лазерне лікування для поверхневих гемангіом шкіри;
- хірургічне видалення при ураженні внутрішніх органів, болю або інших ускладненнях.
У складних випадках операція може передбачати не лише видалення самої гемангіоми, а й втручання на пошкодженій ділянці або органі. Обсяг лікування визначається індивідуально після повноцінної діагностики.
Коли потрібно звернутися до лікаря?
Попри те, що гемангіома часто має доброякісний характер і нерідко є переважно косметичною проблемою, ігнорувати її не варто. Особливо це стосується випадків, коли утворення збільшується, змінює вигляд, кровоточить або викликає дискомфорт. Окрему увагу слід приділяти гемангіомам біля очей, на обличчі та в ділянці внутрішніх органів.
Ситуації, коли консультація лікаря є обов’язковою
- утворення швидко збільшується в розмірах;
- з’явилися кровотеча або виразкування;
- гемангіома розташована на обличчі або біля очей;
- є біль, дискомфорт або ознаки порушення функції органа;
- спостерігаються нудота, блювання чи зниження апетиту без зрозумілої причини;
- виникли зміни зору.
Вчасне звернення до спеціаліста допоможе визначити характер новоутворення, оцінити ризики та підібрати оптимальну тактику спостереження або лікування.
