Зміст
Делірій — це гострий патологічний стан, який супроводжується раптовою зміною психічного стану, порушенням мислення, уваги та орієнтації. Найчастіше з таким порушенням стикаються люди похилого віку, особливо після 70 років. Для делірію характерний швидкий початок: симптоми можуть розвиватися протягом кількох годин або кількох днів. Цей стан належить до сплутаності свідомості та виникає тоді, коли робота мозку порушується на тлі захворювань, інтоксикації або впливу зовнішніх чинників.
Що таке делірій і яким він буває?
Делірій проявляється збентеженням, труднощами із зосередженням, зміною поведінки та порушенням сприйняття навколишнього світу. В одних випадках людина стає надто сонливою і замкнутою, в інших — навпаки, надмірно збудженою, агресивною або тривожною. Саме тому класифікація делірію базується на причинах його появи та особливостях клінічної картини.
Основні типи делірію
- Гіпоактивний делірій — супроводжується сонливістю, млявістю, відстороненістю, замкнутістю та неможливістю зосередитися.
- Гіперактивний делірій — проявляється надмірним збудженням, швидкою і гучною мовою, підозрілістю, агресивністю та параноїдальними думками.
- Змішаний тип — поєднує ознаки гіпоактивного та гіперактивного делірію, коли стан людини може швидко змінюватися.
- Алкогольний абстинентний делірій — розвивається у людей, які тривалий час вживали алкоголь у великих кількостях, а потім різко припинили його вживання.
Окремо виділяють такий невідкладний стан, як делірій гарячка, який потребує термінової медичної допомоги.
Характерні симптоми делірію
Ознаки делірію зазвичай виникають швидко. Людина може виглядати дезорієнтованою, розгубленою, не розуміти, де вона перебуває, або не впізнавати знайомих людей. У деяких випадках додаються галюцинації, тривога, підвищення артеріального тиску та різкі зміни поведінки.
- відсутність чіткого мислення;
- порушення сну;
- дезорієнтація;
- збудження;
- труднощі з концентрацією уваги;
- сонливість або, навпаки, надмірна активність;
- спантеличеність;
- галюцинації.
Наприклад, при відмові від алкоголю симптоми можуть прогресувати дуже швидко та супроводжуватися сплутаністю свідомості, галюцинаціями та гіпертонією.
Основні причини розвитку делірію
Причин виникнення делірію існує досить багато. У більшості випадків він не є окремою хворобою, а сигналізує про серйозний збій у роботі організму. Пусковим механізмом можуть бути як внутрішні захворювання, так і зовнішні фактори.
Найпоширеніші причини
- приймання певних лікарських препаратів, зокрема знеболювальних;
- інфекційні процеси;
- тривала відсутність рухливості;
- дефіцит кисню;
- закорковування артерій мозку або серця;
- сильний больовий синдром;
- зневоднення;
- дефіцит сну;
- раптова відмова від алкоголю після тривалого вживання;
- хірургічне втручання або загальний наркоз.
Особливо високий ризик розвитку делірію мають люди, в анамнезі яких є кілька хронічних захворювань. До факторів ризику належать депресія, легкі когнітивні порушення, деменція та інші стани, що впливають на роботу мозку.
Діагностика делірію
Для встановлення діагнозу лікар насамперед збирає анамнез та оцінює зміну психічного стану пацієнта. Надалі можуть призначатися додаткові методи обстеження, які допомагають виявити першопричину порушення.
- скринінговий тест для оцінки плутанини;
- лабораторні дослідження крові;
- аналіз сечі;
- електрокардіограма;
- рентгенографія;
- ультразвукове дослідження.
Особливо важливо провести точну діагностику у людей похилого віку, оскільки симптоми делірію можуть бути схожими на прояви деменції. Попри зовнішню подібність, ці стани мають різну природу та потребують різного підходу до лікування.
Тактика лікування та відновлення
Лікування делірію залежить від причини, яка його спровокувала. Саме тому головне завдання полягає не лише у зменшенні симптомів, а й у впливі на основне захворювання або чинник, що порушив роботу мозку.
Що може включати лікування?
- прийом або, навпаки, припинення певних лікарських препаратів;
- антибактеріальну терапію при бактеріальних інфекціях;
- корекцію зневоднення та нестачі кисню;
- усунення больового синдрому;
- контроль артеріального тиску та загального стану пацієнта;
- призначення антипсихотичних препаратів при гіперактивному делірії.
Антипсихотичні засоби можуть застосовуватися у випадках, коли необхідно зменшити агресивність, сильне збудження та небезпечну поведінку. Водночас універсальних ліків, які безпосередньо лікують делірій, не існує. Основний акцент завжди робиться на усуненні причини порушення.
Спосіб життя та профілактичні заходи
Додаткову роль у відновленні та профілактиці повторних епізодів делірію відіграє спосіб життя. Особливо це важливо для літніх людей, пацієнтів після операцій та осіб із хронічними захворюваннями.
- дотримання стабільного режиму сну;
- обмеження впливу стресових факторів;
- достатнє вживання рідини;
- помірна фізична активність;
- контроль приймання лікарських препаратів;
- своєчасне лікування інфекцій та супутніх захворювань;
- відмова від зловживання алкоголем.
Делірій є станом, який не можна ігнорувати. Раптова зміна мислення, поведінки та свідомості потребує якнайшвидшої медичної оцінки. Чим раніше буде встановлена причина порушення та розпочате лікування, тим вищі шанси уникнути ускладнень і стабілізувати стан людини.
