Зміст
Рак шкіри – поняття, яке сьогодні знайоме практично кожному. Але коли мова заходить про меланому, часто виникає плутанина: це просто інша назва раку шкіри чи окремий вид онкологічного захворювання? Насправді ці терміни не є синонімами. Рак шкіри – загальна назва для групи злоякісних пухлин, серед яких є базальноклітинний і плоскоклітинний рак, а також меланома. Вона розвивається з меланоцитів – клітин, які відповідають за вироблення пігменту меланіну, тому має низку біологічних особливостей і потребує окремого підходу.
То чим саме меланома відрізняється від інших видів раку шкіри? Чому її виділяють в окрему категорію, наскільки вона небезпечна та як її діагностують і лікують? Щоб розібратися в цих питаннях, ми звернулися до фахівців Лікарні ізраїльської онкології LISOD, одного з провідних центрів діагностики та лікування онкологічних захворювань в Україні.
Що таке меланома і чим вона відрізняється від інших видів раку шкіри?
Меланому можна розглядати не просто як один із видів онкологічних захворювань шкіри, а як пухлину з особливими біологічними властивостями. Вона виникає тоді, коли меланоцити (клітини, що виробляють пігмент меланін) починають безконтрольно ділитися та набувають злоякісних властивостей. Меланоцити містяться переважно в шкірі, тому найчастіше меланома виникає саме там, але такі клітини є також у слизових оболонках, нігтьовому ложі та деяких інших тканинах. Меланома не завжди починається з родимки – вона може з’явитися і на ділянці шкіри, яка раніше виглядала абсолютно нормально.
Інші поширені злоякісні пухлини шкіри (базальноклітинний і плоскоклітинний рак) походять з інших клітин епідермісу. Ця відмінність має практичне значення: меланома трапляється рідше, але має вищу здатність проникати в глибші шари тканин і поширюватися за межі первинної пухлини. При її виявленні важливо не лише видалити новоутворення, а й визначити його характеристики та стадію, від яких залежить подальша тактика лікування.
| Характеристика | Меланома | Базальноклітинний рак | Плоскоклітинний рак |
| З яких клітин виникає | З меланоцитів, що виробляють меланін | Із базальних клітин епідермісу | Із плоских клітин (кератиноцитів) епідермісу |
| Поширеність | Трапляється рідше за немеланомні види раку шкіри | Найпоширеніший вид раку шкіри | Один із найпоширеніших видів раку шкіри |
| Як може проявлятися | Часто нагадує нову або змінену родимку, може мати асиметричну форму, нерівномірні краї та неоднорідне забарвлення | На вигляд це блискучий або перламутровий вузлик, пляма чи ранка, що не загоюється | Часто має вигляд лускатої ділянки, ущільнення або ранки, що тривалий час не загоюється |
| Темп розвитку | Може розвиватися досить швидко | Зазвичай росте повільно | Найчастіше росте повільно, але окремі пухлини можуть прогресувати швидше |
| Ризик метастазування | Вищий, ніж у більшості поширених видів раку шкіри | Метастазує рідко, але без лікування може руйнувати навколишні тканини | Може поширюватися в лімфатичні вузли та інші органи, особливо за наявності факторів високого ризику |
Отже, меланома і рак шкіри – не синоніми. Рак шкіри – це загальна назва для групи злоякісних пухлин, а меланома є одним із її видів. Водночас порівнювати її безпосередньо з базальноклітинним чи плоскоклітинним раком як просто «різні форми одного захворювання» некоректно: вони походять із різних клітин і можуть по-різному поводитися в організмі.
Саме біологічні особливості меланоми пояснюють, чому до неї потрібна особлива увага. Чим раніше пухлину виявлено, тим більше можливостей для ефективного лікування. При цьому оцінювати підозріле новоутворення лише за його зовнішнім виглядом недостатньо: остаточно визначити тип пухлини можна за результатами гістологічного дослідження, а подальша тактика залежить від її характеристик і стадії.
Наскільки небезпечна меланома порівняно з іншими видами раку шкіри?
Статистика Національного канцер-реєстру України добре демонструє, чому до меланоми лікарі ставляться з особливою увагою. У 2025 році було зареєстровано 2887 випадків злоякісної меланоми шкіри, тоді як немеланомних злоякісних новоутворень шкіри – 14 131 випадок. Тобто немеланомний рак шкіри діагностували майже у 5 разів частіше. Водночас від меланоми за цей самий рік померли 659 людей, тоді як від немеланомних злоякісних пухлин шкіри – 407.
Ці цифри добре показують головну особливість меланоми: попри значно меншу поширеність, вона спричинила більше смертей, ніж усі немеланомні злоякісні новоутворення шкіри, зафіксовані в цій статистиці. Здатність меланоми до агресивнішого перебігу та метастазування пояснює, чому навіть за меншої кількості випадків вона становить значно більшу загрозу для життя.
Як діагностують меланому шкіри?
Діагностика меланоми починається з огляду шкіри лікарем. Спеціаліст оцінює підозрілі утворення за їхньою формою, симетричністю, межами, кольором, розміром і змінами, що відбулися з часом. Важливим етапом є дерматоскопія – огляд новоутворення під збільшенням за допомогою дерматоскопа. Цей метод дає змогу побачити структури та особливості пігментації, які не видно неозброєним оком.
Зазвичай діагностика може включати:
- Клінічний огляд шкіри – оцінку всіх підозрілих утворень.
- Дерматоскопію – детальне дослідження структури новоутворення.
- Біопсію або повне видалення підозрілої родимки з подальшим гістологічним дослідженням.
- Гістологію – визначення типу пухлини та її характеристик, зокрема товщини меланоми.
- Додаткові обстеження – КТ, ПЕТ/КТ, МРТ та дослідження лімфатичних вузлів, якщо це необхідно для визначення стадії захворювання.
Важливо розуміти, що остаточно підтвердити або виключити меланому за допомогою лише огляду чи дерматоскопії неможливо. Ці методи допомагають виявити утворення, яке потребує подальшої перевірки, але остаточний діагноз встановлюють за результатами гістологічного дослідження. Якщо меланому підтверджено, додаткові обстеження проводять уже для визначення стадії та оцінки того, чи поширилася пухлина за межі первинного вогнища.
Чи лікують в Україні меланому?
Так, меланому шкіри лікують в Україні, і сьогодні для цього доступні сучасні методи, які відповідають міжнародним підходам до лікування цього захворювання. При ранній меланомі основою залишається хірургічне видалення пухлини. Якщо ризик рецидиву захворювання високий або меланома вже поширилася, тактика змінюється: лікарі можуть призначати системне лікування, спрямоване не просто на видалення пухлини, а на контроль пухлинних клітин в усьому організмі.
Залежно від стадії та біологічних характеристик меланоми лікування може включати:
- Хірургічне видалення – основний метод при локалізованій меланомі.
- Імунотерапію – препарати, що допомагають імунній системі розпізнавати та знищувати пухлинні клітини; її можуть застосовувати як після операції у пацієнтів із підвищеним ризиком рецидиву, так і при поширеній меланомі.
- Таргетну терапію – зокрема для пухлин із певними молекулярними змінами, наприклад мутацією BRAF.
- Неоад’ювантну терапію – у деяких пацієнтів із резектабельною меланомою III стадії системне лікування можуть призначати ще до операції.
- Променеву терапію – не є стандартом для кожної меланоми, але може використовуватися в окремих ситуаціях, зокрема при певних метастатичних ураженнях.
Одним із медичних закладів, де в Україні проводять комплексне онкологічне лікування, є Лікарня ізраїльської онкології LISOD. Тут план лікування визначає консиліум фахівців з урахуванням типу та стадії пухлини, стану пацієнта й результатів необхідних досліджень. У LISOD застосовують сучасні методи системної терапії, зокрема імунотерапію та таргетне лікування, а протоколи орієнтовані на міжнародні рекомендації NCCN, ASCO та ESMO.
Тому діагноз «меланома» сьогодні не означає, що можливості лікування обмежені. Чим раніше захворювання виявлено, тим більше шансів повністю контролювати його за допомогою сучасного лікування. Навіть при поширеній меланомі поява імунотерапії та таргетних препаратів суттєво змінила можливості онкологів і дозволила багатьом пацієнтам жити значно довше. Головне – не відкладати звернення до спеціаліста: при меланомі час дійсно має значення.
