Зміст
Шум у вухах є станом, з яким хоча б епізодично стикається багато людей. Короткочасний дзвін, шипіння чи клацання, що триває лише кілька секунд, зазвичай не становить небезпеки. Однак якщо подібні звуки виникають регулярно, зберігаються тривалий час або починають впливати на сон, концентрацію та емоційний стан, це може свідчити про наявність певних порушень в організмі.
Шум у вухах, або тинітус, не є окремим захворюванням. Це симптом, пов’язаний із роботою вуха, слухового нерва або інших систем організму. Особливо актуальною ця проблема є в умовах підвищеного шумового навантаження. Саме тому сьогодні тинітус часто спостерігається у військових, оскільки гучні звуки під час бойових дій або навчань можуть призводити до шумового ушкодження слуху.
Що таке тинітус і як він проявляється?
Тинітус являє собою ненормальне сприйняття звуків без наявності зовнішнього джерела. Людина може чути шум лише в одному вусі або одночасно в обох. Інтенсивність цих звуків може бути різною: від ледь помітного фону до настирливого гулу, який суттєво погіршує якість життя.
Найчастіше люди описують шум у вухах як:
- дзвін;
- шипіння;
- клацання;
- брижчання;
- пульсуючий звук;
- гудіння.
Зіткнутися з цим станом можуть як люди зі зниженим слухом, так і особи без явних проблем зі слуховою функцією.
Характерні ознаки шуму у вухах
Якщо тинітус стає інтенсивним або тривалим, він починає впливати не лише на слухове сприйняття, а й на загальний стан людини. Постійний шум у вухах виснажує нервову систему, погіршує концентрацію уваги та порушує сон. У деяких випадках це підвищує ризик розвитку тривожності чи депресивного стану.
Симптоми, які можуть супроводжувати тинітус
- труднощі з концентрацією уваги;
- безсоння або поверхневий сон;
- дратівливість;
- емоційне виснаження;
- зниження слуху;
- запаморочення.
Особливу настороженість мають викликати випадки, коли шум у вухах поєднується із запамороченням, погіршенням слуху або пульсуючим звуком, що нагадує серцебиття. Також не варто ігнорувати симптом, якщо він зберігається понад тиждень.
Основні причини шуму у вухах
Тинітус може виникати на тлі найрізноманітніших станів. Інколи його причина очевидна, а іноді навіть після обстеження встановити її не вдається. У такому випадку йдеться про ідіопатичний шум у вухах.
Найпоширеніші причини тинітусу
- захворювання серця та судин;
- вплив гучного шуму на орган слуху;
- травми голови або шиї;
- приймання певних лікарських препаратів;
- надлишок вушної сірки;
- вушні інфекції та ураження носових пазух;
- новоутворення головного мозку;
- гормональний дисбаланс;
- хвороба Меньєра;
- потрапляння сторонніх предметів у вухо;
- захворювання щитоподібної залози.
Окремо слід виділити шумову травму. Саме вона є однією з найчастіших причин тинітусу у людей, які регулярно перебувають у середовищі з дуже гучними звуками.
Коли потрібно терміново звернутися до лікаря?
Попри те, що короткочасний шум у вухах може бути варіантом норми, є ситуації, коли медична допомога потрібна якнайшвидше.
- шум не минає понад тиждень;
- з’явилося зниження слуху;
- виникає запаморочення;
- звук має пульсуючий характер;
- симптом з’явився після травми голови чи шиї;
- шум супроводжується вираженим погіршенням самопочуття.
Діагностика шуму у вухах
Для встановлення причини тинітусу лікар насамперед збирає анамнез і проводить фізикальний огляд. Важливо з’ясувати, коли саме з’явився шум, як довго він триває, чи пов’язаний із травмою, інфекцією, медикаментами або надмірним шумовим впливом.
Методи обстеження при тинітусі
- фізикальний огляд;
- аналіз скарг та анамнезу;
- тести слуху та рухів;
- лабораторні дослідження крові;
- аудіограма;
- комп’ютерна томографія;
- магнітно-резонансна томографія.
Саме комплексна діагностика дозволяє визначити, чи є шум у вухах наслідком локальної проблеми у вусі, ураження нервових структур або проявом іншого захворювання.
Методи лікування шуму у вухах
Тактика лікування залежить від причини появи тинітусу. Основний принцип полягає в усуненні порушення, яке викликало цей симптом. Якщо вдається вплинути на першопричину, інтенсивність шуму часто зменшується або він зникає повністю.
Лікування залежно від причини
- при надлишку вушної сірки проводять очищення вуха спеціальним інструментом;
- при вушній інфекції можуть призначатися вушні краплі та антибіотики;
- у рідкісних випадках пухлини, кісти або отосклерозу може знадобитися хірургічне втручання;
- при гормональних або судинних порушеннях лікування спрямовують на корекцію основного стану.
Варто розуміти, що універсальних ліків проти тинітусу не існує. Призначені препарати зазвичай допомагають зменшити симптоми або полегшити перебіг основного захворювання.
Що допомагає зменшити прояви тинітусу?
Якщо шум у вухах зберігається навіть після лікування причини або є наслідком тривалого впливу гучного шуму, застосовуються методи, спрямовані на адаптацію людини до цього стану та зменшення його впливу на повсякденне життя.
Способи полегшення симптомів
- звукова терапія;
- застосування слухових апаратів;
- використання звукомаскуючих пристроїв;
- когнітивно-поведінкова терапія.
Звукомаскуючі пристрої створюють приємний зовнішній шум, який допомагає приглушити внутрішній звук. Це може бути особливо корисно вночі, коли сторонні звуки навколишнього середовища мінімальні, а тинітус відчувається сильніше.
Когнітивно-поведінкова терапія не усуває сам шум, проте допомагає зменшити психологічні наслідки порушення. Вона спрямована на зниження дратівливості, тривожності та покращення адаптації до симптому.
Профілактика шуму у вухах
Не всі випадки тинітусу можна попередити, однак зменшити ризик його появи цілком реально. Насамперед це стосується захисту слуху від надмірного шуму та своєчасного лікування захворювань вуха.
- уникати тривалого перебування в умовах сильного шуму;
- використовувати засоби захисту слуху;
- не займатися самолікуванням при вушних інфекціях;
- контролювати хронічні захворювання серця, судин та щитоподібної залози;
- звертатися до лікаря при появі стійкого шуму у вухах.
Шум у вухах є симптомом, який не варто ігнорувати. Хоча іноді він має тимчасовий характер, у багатьох випадках тинітус сигналізує про потребу в обстеженні. Чим раніше буде встановлена причина порушення, тим більше шансів зменшити його прояви та покращити якість життя.
