Зміст
Остеохондрома — це доброякісне кістково-хрящове новоутворення, яке формується поблизу пластини росту кістки. Сам термін має зрозуміле походження: «остео» означає кістка, «хондро» — хрящ, а «ома» — пухлина. Попри те, що це утворення не є раковим, воно може впливати на нормальний розвиток кісток у дітей та підлітків, особливо якщо збільшується в розмірах або виникає у множинній формі.
Найчастіше остеохондрома з’являється в ділянці довгих кісток, де відбувається активний ріст нової кісткової тканини. Типовою локалізацією є зона коліна, стегна або плеча. У деяких випадках утворення буває одиничним і тривалий час не викликає жодних скарг. Однак інколи патологічний процес супроводжується болем, деформацією кінцівок та іншими ускладненнями, що потребують спостереження або лікування.
Що таке остеохондрома і чому вона виникає?
Остеохондрома, або кістково-хрящовий екзостоз, — це патологічний процес, при якому відбувається надмірне розростання кістки та хряща біля кінця кістки. Найчастіше вона формується саме в період росту скелета, тому переважно виявляється у дітей.
Утворення може бути:
- солітарним — тобто одиничним;
- множинним — коли новоутворення виникають одразу в кількох ділянках тіла.
Солітарна форма часто не спричиняє виражених симптомів і нерідко виявляється випадково під час профілактичного огляду. Множинні остеохондроми зазвичай пов’язані зі спадковим фактором і частіше призводять до ускладнень.
Основні причини розвитку
Точна причина виникнення остеохондроми достеменно не встановлена. Проте при множинних формах спеціалісти часто вказують на спадковий чинник, що пов’язаний із мутацією певного гена.
- невідомі точні механізми розвитку одиничної остеохондроми;
- при множинних утвореннях важливу роль може відігравати спадковість;
- патологія формується в зоні росту кістки;
- ріст пухлини зазвичай триває разом із ростом дитини та припиняється після досягнення зрілості скелета.
Які симптоми може викликати остеохондрома?
Остеохондрома зовні нагадує гриб, оскільки має своєрідну ніжку та капелюшок і росте назовні від поверхні кістки. При цьому не кожен випадок супроводжується вираженими ознаками. Саме тому деякі пацієнти дізнаються про проблему лише після обстеження.
Найбільш характерні симптоми остеохондроми:
- невелика тверда шишка під шкірою, схожа на кістку;
- біль під час певних рухів;
- дискомфорт у зоні розташування новоутворення;
- оніміння або поколювання через тиск на нервові закінчення.
Ознаки, які свідчать про ускладнення
У складніших випадках, особливо при множинній формі, остеохондроми можуть впливати на ріст і форму кісток у дітей. Це пов’язано з тим, що новоутворення розташовується поблизу пластини росту та може порушувати її функцію.
- викривлення кінцівки;
- одна кінцівка стає коротшою за іншу;
- порушення нормального розвитку тазостегнового суглоба;
- здавлення сусідніх тканин, судин або нервів.
Діагностика остеохондроми
Щоб встановити точний діагноз, лікар спочатку збирає анамнез та проводить фізикальний огляд. Далі, при підозрі на остеохондрому, пацієнту можуть бути призначені інструментальні методи обстеження.
До основних методів діагностики належать:
- рентгенографія;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ);
- комп’ютерна томографія (КТ).
Саме результати цих досліджень допомагають оцінити розміри новоутворення, його точне розташування та вплив на навколишні тканини.
Тактика лікування: коли потрібна операція?
Лікування остеохондроми визначається індивідуально. Лікар враховує вік пацієнта, форму захворювання, темпи росту утворення, наявність симптомів та можливі ускладнення.
У більшості випадків солітарна остеохондрома не потребує активного лікування. Якщо пухлина не росте та не викликає дискомфорту, можливе лише періодичне спостереження.
Коли без хірургічного втручання не обійтися?
Оперативне лікування рекомендують у тих випадках, коли остеохондрома:
- збільшується у розмірах;
- перешкоджає нормальному росту кісток у дітей;
- спричиняє біль або суттєвий дискомфорт;
- здавлює нерви, кровоносні судини чи сусідні тканини;
- призводить до деформації кінцівок.
Під час операції пухлину видаляють на рівні кістки. Такий підхід дає змогу усунути джерело механічного тиску та попередити подальший розвиток ускладнень.
Чому важливо не зволікати зі зверненням до лікаря?
Навіть якщо новоутворення здається невеликим і не викликає сильного болю, відкладати медичну консультацію не варто. Лише лікар може на основі огляду та результатів обстежень визначити характер пухлини, оцінити ризики та обрати правильну тактику спостереження або лікування.
Особливої уваги потребують випадки, коли у дитини з’являється тверда шишка біля суглоба, виникає біль під час руху або помітні ознаки деформації кінцівок. Раннє звернення по допомогу дає змогу вчасно виявити проблему та уникнути більш серйозних наслідків у майбутньому.
